Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

чні бігун

  • 1 гун

    ч іст.

    Українсько-англійський словник > гун

  • 2 гуніт

    ч

    Українсько-англійський словник > гуніт

  • 3 гун

    -а; ист.

    Українсько-російський словник > гун

  • 4 бігун

    ч; ж - бігунка

    Українсько-англійський словник > бігун

  • 5 бігун

    -а́
    1) бегу́н
    2) техн. бегу́н
    3) (у двери, ворот) ось; воро́тный столб
    4) узо́р, зигза́г

    Українсько-російський словник > бігун

  • 6 бігун

    bihun
    ч.
    biegacz спорт.

    Українсько-польський словник > бігун

  • 7 бігун

    მორბენალი

    Українсько-грузинський словник > бігун

  • 8 бігунка

    Українсько-англійський словник > бігунка

  • 9 бігунець

    -нця́; см. бігун 1)

    Українсько-російський словник > бігунець

  • 10 Пріцак, Омелян Йосипович

    Пріцак, Омелян Йосипович (1919, Самбірщина, Галичина) - амер. (укр. походження) вчений-історіософ, сходознавець. Один із фундаторів Гарвардського Ін-ту українознавчих студій і його директор у1973-1991рр. Організатор і перший директор Ін-ту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ; головний редактор відновленого ним у 1993 р. часопису "Східний світ". Від 1990 р. - іноземний член НАНУ. Лауреат Премії Національної Академії наук ім. А.Ю К. римського (1990) за видатні наукові здобутки в орієнталістиці та Державної премії України (1993). Автор понад 900 різнопланових за своїм характером і змістом наукових праць. Одна з центральних, у сфері творчих зацікавлень дослідника, - проблема походження Русі. У фундаментальній монографії, присвяченій цій проблемі, походження Русі пов'язується з діяльністю міжнародної торговельної корпорації, що первісно складалася з кельтських рутенів (русів), франків і фризійців. Увійшовши в співпрацю зі скандинавами і хозарами, вони й поклали початок державному утворенню Русі, яке локалізується дослідником у верхів'ях Волги. Чимало наукових праць П. присвячено формуванню степових імперій середньовічного світу, зокрема першої ісламсько-тюркської держави Караханідів у Середній Азії, історії кочових народів - гунів, аварів, печенігів, половців тощо. У колі зору П. - також взаємини козацької України зі Сходом. Зокрема, він детально розглянув угоди Пилипа Орлика з Туреччиною, що дало йому змогу глибше осягнути правові засади першої укр. Конституції 1710 р. П. є також великим знавцем історіософії Грушевського та творчої спадщини А. Кримського.
    [br]
    Осн. тв.: "Рід Скоропадських/Історично-генеалогічна студія" (1938); "Українська культура: Загальна характеристика і основні складники". У 3 ч., у співавт. (1949); "Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг)" (1981); "Історіософія та історіографія Мих. Грушевського" (1991); "Шевченко-пророк: Світи Тараса Шевченка" (1991); "Агатангел Кримський і його історія Туреччини" (1996).

    Філософський енциклопедичний словник > Пріцак, Омелян Йосипович

См. также в других словарях:

  • Гун Ли — кит. трад. 鞏俐, упр. 巩俐 …   Википедия

  • Гун-Еган — Характеристика Длина 50 км Площадь бассейна 330 км² Бассейн Карское море Водоток Устье КАР Рас …   Википедия

  • ГУН —     ГУН (кит., буквально обобщение, а также совмещение, обобществление, генерализация) термин китайской философии и логики; этимологически восходит к изображению сведенных вместе рук. Гун означает обобщение не посредством абстрагирования… …   Философская энциклопедия

  • ГУН ЦЗЫЧЖЭНЬ — Гун Сэжэнь. Гун Динъань (1792 1841), китайский философ неоконфуцианец, ученый, литератор, представитель Чанчжоуского направления школы новых текстов (или школы текстов новых письмен ), воссозданной Чжуан Цуньюем (18 в.). Родился 22 августа 1792 в …   Энциклопедия Кольера

  • ГУН-ГУН — в древнекитайской мифологии божество воды. Его представляли в виде злого духа с телом змеи, лицом человека и красными волосами на голове. Борьба Г. г. с духом огня Чжу жуном, который, согласно трактату «Шань хай цзин» («Книга гор и морей»), будто …   Энциклопедия мифологии

  • ГУН ЛИ — (р. 31 декабря 1965), китайская актриса. В 1985 году поступила в Пекинскую драматическую школу, а уже в 1987 сыграла главную женскую роль в фильме «Красный гаолян» (Hong Gaoliang), сделавшую ее знаменитой. Заявив о себе как «китайская Одри… …   Энциклопедия кино

  • ГУН-ГУН — ГУН ГУН, в китайской мифологии злой дух воды. Изображался с телом змеи и лицом человека. Считался сыном духа огня Чжу жуна (см. ЧЖУ ЖУН), сражение с которым проиграл. После поражения якобы бился головой о гору Бучжоушань (см. БУЧЖОУШАНЬ) и… …   Энциклопедический словарь

  • Гун Жуньбо — 宫润伯 Гражданство …   Википедия

  • Гун — (公) один из древнейших титулов в Китае, появившийся ещё во времена правления легендарного императора Яо. Существовал до последней монархической династии Цин. Приблизительно соответствует европейскому титулу «герцог». Во времена династии Чжоу был… …   Википедия

  • Гун Пиньмэй — Гун Пиньмэй, Игнатий Его Высокопреосвященство кардинал Игнатий Гун Пиньмэй (кит. 龔品梅 Kung P’in mei) (2 августа 1901  12 марта 2000)  католический епископ Шанхая в 1950 2000, диссидент, политзаключенный (провел в тюрьмах более 30 лет).… …   Википедия

  • Гун (значения) — Гун: Гун один из древнейших титулов в Китае Гун, (кит. 龚), (нем. Huhn) китайская и немецкая фамилия См. также Гуна Гуня Гунны …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»